- перенівечити
- —————————————————————————————перені́вечитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
перенівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Попсувати все чи більшу частину чого небудь. 2) Покалічити або перебити всіх, багатьох … Український тлумачний словник
перенівечений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перенівечити … Український тлумачний словник
перенівечитися — иться, док. Пас. до перенівечити … Український тлумачний словник
знівечити — чу, чиш, док., перех. 1) Поламати або зіпсувати що небудь, зробити непридатним для використання, вжитку. 2) розм. Скалічити, заподіявши фізичних або моральних травм. || перен. Викривити, спотворити що небудь неправильним викладом, поясненням і т … Український тлумачний словник
переколошкати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Перелякати, стривожити всіх чи багатьох. 2) Перебити, перенівечити всіх чи багатьох, усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
покалічити — чу, чиш, док., перех. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). || безос. || Ушкодити частину тіла. || перен. Попсувати, пошкодити що небудь. || перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати. || перен.… … Український тлумачний словник
запаковувати — ую, уєш, недок., запакува/ти, ую, уєш, док., перех. 1) Укладати що небудь у пакет, ящик, тюк і т. ін., заклеюючи, забиваючи, перев язуючи. 2) перен., розм. Поміщати в що небудь вузьке, тісне. || Поміщати що небудь десь, ховаючи. || Ув язнювати… … Український тлумачний словник
звихнути — ну/, не/ш, док. 1) перех. Викликати зміщення кісток у суглобі (внаслідок падіння, удару і т. ін.). 2) перех., перен., розм. Спричинити відхилення від нормального чи попереднього стану, знівечити, зіпсувати, скалічити кого , що небудь. 3) неперех … Український тлумачний словник
скалічити — чу, чиш, док., перех. 1) Завдати каліцтва кому небудь, зробити калікою. || Поранити, пошкодити які небудь частини тіла. || перен. Завдати шкоди чому небудь; зіпсувати. Скалічити дерево. 2) перен. Заподіяти моральних травм; знівечити … Український тлумачний словник
гарт — I у, ч. 1) Те саме, що гартування. 2) Стан або властивість, набуті гартуванням. 3) перен. Стійкість, витривалість, набуті в боротьбі з труднощами або в процесі тренування. •• Да/ти га/рту чому понівечити або знищити що небудь. II у, ч. Сплав… … Український тлумачний словник